Паливна криза 2022-го: коли Україна опинилась на межі енергетичного колапсу

Паливна криза 2022-го: коли Україна опинилась на межі енергетичного колапсу

Новини

Лютий 2022-го розділив українську реальність на “до” і “після”. Разом із ракетними ударами країна отримала ще одну загрозу – дефіцит палива, який загрожував паралізувати не лише цивільне життя, а й обороноздатність. Нафтопереробні заводи перестали працювати після перших обстрілів, логістичні ланцюги зламались, а черги на АЗС розтягнулись на кілометри.

Кременчуцький НПЗ – єдиний великий завод, що залишався активним на початку війни – зупинився 18 березня після масованого ракетного удару. Це означало, що Україна втратила власне виробництво бензину та дизеля майже повністю. Лисичанський завод опинився в зоні бойових дій ще раніше, а Одеський простоював через складну безпекову ситуацію в регіоні.

За даними Держстату, у березні 2022-го споживання пального впало на 60% порівняно з лютим. Але цифри не відображають паніки. Люди скуповували каністри. Фермери не знали, чи зможуть засіяти поля. Водії маршруток відмовлялись виїжджати на рейси. А волонтери, які везли гуманітарну допомогу на передову, полювали за кожним літром дизеля.

Імпортна рулетка та нові маршрути

Коли власні заводи замовкли, Україна звернулась до імпорту. Польща, Словаччина, Румунія – сусіди почали постачати паливо залізницею та автоцистернами, бо трубопроводи працювали з обмеженнями. Проте обсяги виявились недостатніми.

Влітку 2022-го ситуація загострилась ще більше: посівна завершилась, але попереду маячила жнива. Мінекономіки лихоманково шукало постачальників у Литві, Болгарії, навіть розглядало варіанти з Туреччини. Ціни злетіли – якщо в січні літр А-95 коштував близько 32 гривень, то в червні вже 56-62 гривні на окремих станціях. Дизель подорожчав ще драматичніше, адже саме він був критичним для армії, сільського господарства та логістики.

Юрій Вітренко, тодішній радник прем’єра з енергетики, зазначав у липневому інтерв’ю Forbes: “Ми змогли уникнути повного колапсу завдяки швидкій реакції партнерів та перебудові логістики за лічені тижні. Але запас міцності залишався мінімальним”.

Тіньовий ринок та фальсифікат

Де дефіцит – там спокуса. Протягом 2022-го кіберполіція та СБУ фіксували десятки схем з нелегальним продажем палива. Підпільні склади, фальсифікований бензин із домішками, перепродаж за завищеними цінами через “сірі” канали. У Вінницькій області правоохоронці виявили підпільний склад на 40 тонн дизеля без жодних документів. У Житомирській – продаж А-92 з октановим числом, яке ледве дотягувало до 80.

Найпідступнішим виявився фальсифікат: у паливо додавали розчинники, відпрацьоване масло, навіть воду. Двигуни виходили з ладу після кількох заправок, а водії втрачали останні гроші на ремонт. За оцінками експертів, частка фальсифікату в критичні місяці сягала 15-20% ринку в окремих регіонах.

Один із волонтерів, який возив допомогу на Донеччину, розповідав: “Ми навчились перевіряти паливо прямо на місці – запах, колір, навіть підпалювали краплю на металі. Якщо щось не так – їхали далі. Бо зламатись посеред дороги під обстрілами – це вирок”.

АЗС заправка авто

Адаптація та виживання: як країна пристосовувалась

Українці показали дивовижну винахідливість. Газові заправки пережили справжній бум – черги до газобалонних установок розтягнулись на тижні. Хтось переходив на електромобілі, попри блекаути. Фермери об’єднувались, щоб спільно купувати дизель оптом і дешевше. З’явились Telegram-канали, де люди ділились інформацією про наявність пального на АЗС у реальному часі.

Держава запровадила квоти для критичних галузей: пріоритет отримали аграрії, медицина, комунальні служби, звісно – армія. Звичайні водії часто залишались ні з чим. Але саме ця система дозволила зібрати врожай-2022, який виявився меншим за довоєнний, проте не катастрофічним.

Цікавий лайфхак того часу: водії навчились економити паливо радикальними методами. Швидкість – не вище 80 км/год на трасі, рух накатом де можливо, планування маршрутів через спеціальні додатки, щоб уникнути зайвих кілометрів. Хтось влаштовував “каршерінг по-сусідськи” – кілька сімей об’єднувались і їздили однією машиною по черзі.

Коли криза ставить питання

Паливна криза 2022-го оголила вразливість України перед зовнішніми поставками. Втрата НПЗ означала не просто економічні збитки – це питання національної безпеки, продовольчої незалежності, мобільності армії. І хоча до кінця року ситуація стабілізувалась завдяки налагодженому імпорту, питання залишилось відкритим: чи зможе країна відновити власну переробку після перемоги?

Дефіцит також показав важливість диверсифікації енергоносіїв. Газ, електрика, альтернативні джерела – все це перестало бути модними трендами й перетворилось на необхідність. А найголовніше – 2022-й навчив українців виживати та адаптуватись навіть тоді, коли здається, що резерв вичерпаний.

Той рік став уроком: паливо – це не просто рідина в баку. Це можливість рухатись вперед у буквальному та переносному сенсі.

Залишити відповідь