Дефляція: як впливає на економіку та споживачів

Дефляція – це зниження рівня цін у економіці, яке відбувається протягом тривалого періоду часу, зазвичай року. На відміну від інфляції, коли ціни зростають, при дефляції їх рівень знижується.

Дефляція характеризується негативними темпами зростання споживчих цін. Якщо індекс споживчих цін (ІСП) знижується протягом року, то це означає, що в економіці відбувається дефляція.

Наприклад, якщо ІСП у минулому році становив 100 одиниць, а нині знизився до 98 одиниць, то це означає 2% дефляцію.

На відміну від інфляції, при дефляції купівельна спроможність грошей зростає, оскільки за ті ж гроші можна купити більше товарів і послуг.

Причини дефляції

Існує кілька основних причин, що можуть спричинити дефляцію в економіці:

Зниження сукупного попиту

Коли люди і компанії менше витрачають і купують, це тягне за собою зменшення попиту на товари і послуги. Це, у свою чергу, призводить до падіння цін.

Збільшення пропозиції

Коли виробники здатні випускати більше товарів і послуг, ніж їх купують, вони можуть знижувати ціни, щоб реалізувати надлишки пропозиції.

Технологічні інновації

Нові технології часто дозволяють виробляти продукцію дешевше і ефективніше, що також тягне за собою зниження цін.

Спад економічної активності

У періоди рецесії або економічної кризи загальний попит падає, що може спричинити дефляцію.

Види дефляції

Існує кілька основних видів дефляції:

Помірна/природна дефляція

– незначне (1-2% на рік) і стабільне зниження цін внаслідок продуктивності праці та інновацій. Вважається нешкідливою для економіки.

Глибока дефляція

– зниження цін більше 2% на рік. Може негативно впливати на економічну активність та інвестиції.

Дефляція вимог

– різке падіння цін на активи, такі як нерухомість чи акції. Виникає внаслідок краху фінансових бульбашок. Супроводжується фінансовою кризою.

Наслідки дефляції

Дефляція може мати такі наслідки для економіки:

Зниження споживчого попиту

Коли люди очікують подальшого зниження цін, вони відкладають споживчі витрати.

Зростання реальної вартості боргів

При дефляції номінальна вартість боргів залишається незмінною, але реальна їх вартість (з урахуванням зниження цін) зростає.

Зменшення інвестицій

Бізнес може відкладати нові інвестиції в очікуванні подальшого падіння цін.

Загроза дефляційної пастки

Якщо дефляція триває довго, економіка може опинитися у стані низького економічного зростання і безробіття.

Загалом, дефляція може негативно вплинути на економічну активність і зростання.

Інструменти боротьби з дефляцією

Центральні банки та уряди можуть застосовувати такі інструменти для подолання дефляції:

– Політика грошового стимулювання – зниження процентних ставок та збільшення грошової маси в обігу.

– Фіскальна експансія – збільшення державних витрат і податкових пільг, що стимулює попит.

– Очікування інфляції – явне або неявне цільове встановлення інфляційних цілей більше 0%.

– Структурні реформи – підвищення гнучкості ринку праці, дерегуляція тощо.

– Валютна політика – девальвація національної валюти для стимулювання експорту.

Приклади дефляції в різних країнах

– Японія 1990-х років – “втрачене десятиліття”. Дефляція супроводжувалася низькими темпами зростання.

– США 1929-1933 років – Велика депресія. Дефляція поглибила економічну кризу.

– Єврозона 2008-2013 – дефляційні ризики під час тривалої рецесії. З 2013 року інфляція повернулася до цілей ЄЦБ.

– Україна 1990-ті – гіперінфляція змінилася дефляцією після грошової реформи.

Дефляція в Україні

Україна мала досвід дефляції в такі періоди:

– Кінець 1980-х – початок 1990-х років. Після розпаду Радянського Союзу відбувся економічний спад, що супроводжувався дефляцією.

– 1998 рік. Економічна криза, викликана фінансовою нестабільністю, призвела до падіння ВВП на 1% і дефляції на 0,6%.

– 2014-2015 роки. Військовий конфлікт на Сході, анексія Криму та економічна криза в Росії негативно позначилися на українській економіці. Спостерігалась дефляція 0,5-1%.

– 2020 рік. Пандемія COVID-19 та жорсткий карантин призвели до падіння ВВП на 4,6% і дефляції 0,2%.

Основними чинниками дефляції в Україні є економічні кризи, падіння попиту, знецінення гривні, зростання цін на енергоносії та імпорт. Дефляція мала негативний вплив на інвестиції та економічне зростання. Уряд та НБУ застосовували антидефляційну політику.